Міжнародний день театру.

 Весь світ – театр, і люди в нім – актори.
 В. Шекспір


27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. Цей день став справжнім святом не тільки для акторів сцени, але й для мільйонів глядачів. Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО в 1961 році.

З історії виникнення...

 «Театр» у перекладі з давньогрецького – видовище. Датою народження світового театру вважається 534 рік до н.е. (дата першої постановки трагедії, проте тексти не дійшли до нашого часу). Зародився він під час святкових театралізованих процесій на честь бога Діоніса, сина Зевса та ліванської царівни Семели, покровителя землеробства та виноградарства, бога виноробства, а згодом – поезії й театру.

 Театральні видовища відбувалися спочатку раз на рік під час всенародних
 державних свят Великих Діонісій – свято початку весни ( березень-квітень), пізніше – на Ленеях ( січень-лютий), Малих Діонісіях (грудень-січень). Святково одягнені, прикрашені вінками, всі вільні громадяни полісу протягом трьох днів з ранку до вечора дивилися вистави,враженнями від яких жили увесь рік.

 Головна дійова особа давньогрецької трагедії – хор. . Очолював хор заспівувач – корифей. Хореги, заможні громадяни на власні кошти організовували хор для драматичних змагань. З хору виділяли одного актора, відповідача. Спочатку актор був один.

 Головними жанрами театру стає трагедія і комедія.

 - Протягом трьох днів жителі міст з ранку до вечора дивилися вистави, враженнями від яких жили весь рік.

 - Театральні вистави мали змагальний характер. До змагань допускалися три трагічні поети і три комічні. Кожен трагік мусив представити три трагедії і одну драму. Ці чотири п’єси називалися тетралогією.


 -Афінський театр Діонісія вміщував до 17 тисяч осіб.

 - Актори посідали почесне становище у суспільстві, їх обирали на найвищі державні посади, їх звільняли навіть від податків і гарантували недоторканість.

 - Для незаможної публіки держава виділяла «видовищні» гроші – теорікон.

 - Під час Великих Діонісіїв навіть в’язнів випускали з тюрем, щоб вони мали можливість взяти участь у всенародному святі.

 - Для драматургів-переможців існувало три нагороди: І-ІІ-ІІІ місце. Драматург отримував від держави гонорар та вінок з плюща.