6 клас
Дистанційне навчання із християнської етики
Тема: Послух і непослух. Біблійна історія: притча про слухняного і неслухняного сина. (Мт. 21:28-32)
1. Прочитай.
Роздуми. Що означає бути слухняним?
З раннього дитинства хочеться проявити свою самостійність, яка видається нам ознакою дорослості. Тому часто робимо не так, як нам радять батьки, учителі, просто люди, які мають багатий життєвий досвід. Нам здається, що вони просто хочуть продемонструвати свою владу над нами, що вони занадто старі і давні, аби зрозуміти наші потреби, тому їх можна просто не слухатись, більше того, заперечувати, коли не пускають на дискотеку або докоряють за неприбрану кімнату, а то й гостро відповісти чи нагрубити. Та чи приносив непослух яку-небудь користь? Він переважно призводив до сварки, до зіпсованого настрою, до агресивності.
Натомість слухняна, чемна дитина завжди має ласку в батьків та інших дорослих. Вона з готовністю виконає доручення дорослого поприбирати у квартирі, ретельно підготується до уроків, радуватиме око кожного охайним одягом і скромною зачіскою, дивитиметься корисні для розуму телепередачі, віддаватиме перевагу пізнавальним іграм над азартними, чемно поводитиметься у товаристві, не шукатиме безглуздих пригод, не куритиме і не заглядатиме до чарки, дякуватиме оточуючим і Богові за даровані ласки.
Однак чемність – то лише зовнішній послух батькам і старшим. Дуже важливо подолати в собі причину непослуху – гординю. Бо саме горді діти часто зовсім не дають спокою старшим: голосно розмовляють у присутності дорослих, грубо втручаються у їхню розмову, пустують і бігають і тим приваблюють до себе загальну увагу.Саме хворі на гордість і самолюбство підлітки та молоді люди ні за що мають мудрі поради і застороги батьків, відмахуються від їх законних прохань і вимог, ніби від набридливих мух; довіряють тільки власному досвіду, зовсім не маючи його; незмірно засмучують матерів грубістю, непоштивим ставленням, хамством. Часто бувають грубими, скандальними; полонені дияволом, промовляють нецензурні слова, замахуються рукою на ту, що народила їх.
2. Робота з біблійним віршем
3. Читання Біблії ( Лк. 18, 1-8.)
У день славного в’їзду Христа в Єрусалим Ісус розповів народові ще одну притчу:„Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди-но, дитино, сьогодні у виноградник і попрацюй там!”
Той без роздумів відповів: „Готовий, батьку!” Але не пішов.
Тоді те саме сказав чоловік другому синові. Той сказав: „Я не хочу”. Але потім передумав, покаявся і пішов у виноградник.
Котрий же з них двох учинив волю батькову?” (Див.: Мт. 21:28-31).
4. Вікторина- перевір себе:
- Коли Ісус Христос розказав цю притчу?
- Скільки синів було у батька?
- Про що попросив батько першого сина?
- Що на те відповів батькові 1 син?
- Чому батько з цим самим проханням звернувся до 2 сина?
- Що сказав батькові 2 син?
- Котрий з них виконав волю батька?
- Чому? Він же відмовився?
5. Пояснення та аналіз притчі.
- Кого символізує батько у притчі? (Господа Бога)
- Що символізує виноградник? (Царство Боже)
- Кого символізують сини? (Людей, які по-різному відповідають на запрошення)
- Як саме реагують люди? (Одні обіцяють і не дотримуються слова. Інші навпаки)
- До кого подібні люди, що обіцяють і не виконують обіцянок? (До фарисеїв, які не визнавали своїх гріхів)
- Як виправитись і стати кращим? (Каятися і намагатися більше не грішити)
- Кого із синів можна назвати слухняним? (Нікого)
- Що треба зробити синам, щоб стати слухняними? (Першому – дотримати слова, другому – слухатися з 1 разу)
- Яку заповідь порушують неслухняні діти? (п'яту)
6. Роздуми.
Звичайно ж, можна засумніватися в тому, чи проявив повагу до батька і другий син з Ісусової притчі, адже він спочатку повівся з батьком зверхньо і нечемно. Звісно ж, нам не потрібно повторювати таких вчинків. Слід бути з батьками лагідними і прихильними, пам’ятаючи про те, скільки вони зробили для нас у житті.
Але куди важливіше значення має внутрішній послух, що йде від самого щирого серця маленької чи дорослої людини. Бога ми пізнаємо через серце і душу, тому внутрішній послух у спілкуванні з Господом відіграє особливо важливу роль.
Саме це має на увазі Ісус Христос у притчі про слухняного й неслухняного синів. Батько у ній – це Господь Бог, який запрошує до співпраці у своєму винограднику – Царстві Божому, Церкві. Сини – всі люди, які по-різному відповідають на це запрошення: одні обіцяють, але не дотримують слова, відходять від Бога, інші спочатку не приймають Слова Божого, але згодом повертається до Господа.
Ісус учить нас здобувати Царство Боже не обіцянками, а вчинками. Для Господа замало одних слів. Людина, що обіцяє і не виконує обіцянок, подібна до фарисеїв, які вважали себе праведними людьми, вивищувались перед іншими і не визнавали своїх гріхів. Ісус більше любить тих грішників, які бачать свої провини і каються за них. Такі люди здатні виправити свої вчинки і стати кращими, ніж були до того.
Навичка послуху виробляється через послух дорослим, у першу чергу, в сім’ї і в школі. Це послухи побутові, навчальні і трудові
Отож, коли ми молимося і віддаємо себе Ісусові, не будьмо голослівними, як перший син із притчі. Як би важко нам не було, стараймося дотримуватися Божої науки. А в тих випадках, коли важко виконати свою обіцянку, треба просити Бога, щоб дав нам силу дотримати свого слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар