6  клас

Дистанційне навчання з основ християнської етики 

  Тема:  Щедрість та захланність
        (тему записуємо в зошит)

Біблійний вірш: «Блаженніше давати, ніж брати» (Мт. 7: 7)

Біблйна історія: притча про немилосердного боржника(Мт. 18, 23-35), вдовина лепта (Мк. 12: 41 – 44)

Словничок:«щедрість» – відкинення скупості; вияв доброзичливості;

                              "захланність» / жадібність – бажання все більшого і більшого; тоді, коли важко зупинитися; 

                               "боржник"- той, хто взяв у борг що-небудь, винен кому-небудь.

                               Лепта  — назва дрібної розмінної монети, що використовується у грецькомовному світі від стародавніх часів й до сьогодні. У буквальному перекладі слово лепта має значення «малий», «тонкий»  

Завдання: 

1. Налаштування на урок.

Оленка сиділа на загорожі і весело відколупувала жовтогарячі шкірочки смачного плоду. „Що це в тебе?” – підбіг Сергійко. „Хіба ти не бачиш?” – незадоволено буркнула дівчинка. „Мандаринка? Така, як мені татко з міста привозив? Пам’ятаєш? Я й тобі давав...” – „От і не вгадав! А-пель-син-ка!” – сказала дівчинка, і рожева долька сховалася у неї в роті. –„Дай і мені покуштувати”, - попросив хлопчик. „Вона недобра. Гірка й кисла”. У цю мить апельсин вислизнув з Оленчиних рук і покотився прямо в калюжу. Дівчинка ойкнула і заплакала. „Чого ж ти плачеш? – здивувався Сергійко. – Вона ж недобра!»

*                 *        *

  Собака йшов по кладочці через річку, а в зубах ніс м’ясо. Побачив він себе у воді і подумав, що там інший собака м’ясо несе, - він залишив своє м’ясо і кинувся відбирати у того собаки: м’яса іншого зовсім не було, а своє хвилею віднесло. І залишився собака ні з чим.

У якому з оповідань розповідається про жадібність, а в якому – про захланність?

 2. Біблійна історія. Вдовина лепта.

           Жадібності й захланності у житті можна протиставити тільки щедрість, тобто здатність поділитися з іншим тим, що маєш. Приклад щедрості продемонструвала бідна вдова, яка задля Господа не пошкодувала в с ь о г о, що вона мала.

            Вдовина лепта. Ісус Христос сидів навпроти скарбниці у храмі і дивився, як народ до скарбниці вкидає мідяки. Чимало заможних людей укидали туди чималі суми. Але підійшла до скарбниці й убога вдовиця і поклала туди дві лепти. Побачивши це, Син Божий покликав до Себе учнів і сказав їм: „Правду кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто жертвував у скарбницю. Бо всі клали від свого надлишка, а вона поклала все, що мала, весь свій прожиток” (Див.: Мр.12:41-44)

- Чому лепта вдови цінніша для Господа, ніж „щедрі” дари багатих людей?

- Чи можна назвати їх щедрими?

- У якому значенні, на твою думку, тепер уживається словосполучення „вдовина лепта”?

- Чи можеш власного життєвого досвіду назвати приклади щедрості?

 3. Робота з текстом. Читаємо Біблію. (Мт. 18, 23-35)

Притча про немилосердного боржника(Мт. 18, 23-35)

«Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів. А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити. Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все! І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг. А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен! А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі! Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне. Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було. Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене. Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався? І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу. Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Мт. 23, 35).

4. Пояснення теми.

У цій притчі Ісус Христос Царство Небесне уподібнює до одного царя чи пана, який забажав зробити обрахунок, або, як кажуть, звести фінансовий баланс зі своїми рабами. Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного раба, котрий заборгував цареві десять тисяч талантів.
Зауважимо, що талант – це грошова одиниця. Один талант містить 60 мін (1 міна = 50 сиклів; 1 сикль = 11,5 грам), або 9,7 юнів. Один талант у ті часи був еквівалентний 34 кг золота.
Коли ж почали виясняти обставини щодо цього боргу, то виявилося, що цей раб бідний і не може віддати борг у сумі 10000 талантів. Тоді пан, якому підпорядковувався боржник, наказав схопити всю сім’ю раба: продати раба і його дружину та дітей й продати все їх майно, щоб з ним розрахуватися.
Почувши це, раб упав до ніг пана, вклонявся йому і благав, щоб пан ще почекав, а пізніше раб віддасть весь борг. Змилосердився пан над рабом, звільнив його з-під варти і простив йому борг.
Коли йшов цей раб додому, то на дорозі зустрів одного свого раба-товариша, який заборгував йому сто динарів, себто сто срібних монет. Динар – це срібна римська монета, яку за день міг заробити середній працівник у ці часи. Він схопив свого товариша – боржника й почав душити, галасуючи, щоб віддав йому борг – сто динарів.
Товариш його впав рабові до ніг, почав благати, щоб він ще почекав, бо зараз немає грошей, а пізніше віддасть йому сто динарів. Але раб і слухати не хотів, бо в той же час ходів отримати свій борг; він пішов до влади і посадив свого товариша-боржника до в’язниці.
Дізналися про це інші раби і про все розповіли своєму панові. Тоді пан викликав цього раба і каже:
– Рабе лукавий, я простив тобі весь твій борг у десять тисяч талантів, бо ти просив мене. А чи не належало б тобі змилуватися над своїм товаришем, що заборгував тобі сто динарів, так як я над тобою змилувався.
Прогнівався пан і віддав цього раба катам, щоб його катували, аж поки не віддасть йому боргу – 10000 талантів.
«Так само, – каже Ісус Христос, – і Отець мій Небесний учинить з вами, коли кожен з вас щиросердечно не простить своєму братові його провини» (Мт. 18. 23 – 35).
Ця притча яскраво віддзеркалює ставлення віруючих між собою. Тут цар або пан символізує Царство Небесне. Цією притчею Господь підкреслює, що всі ми повинні прощати. Злому рабові пан простив весь його борг, а він у свою чергу повинен був простити своєму боржнику і т.д. Такий закон прощення. Всі ми повинні дотримуватися цього Божого Закону прощення: прощати всім – і друзям, і ворогам своїм. Ніколи, ні на кого не можна тримати зла ні в думках, ні в діях своїх.

- Чому цар хотів продати раба, його дружину та дітей?

- Що зробив раб після того, як йому цар пробачив борг?

- Як наказав цар раба за його лицемірство?

- Поміркуй, чи не поводишся ти як цей жорстокий раб?

- Наведи приклади відомих людей, які прощали своїх кривдників.

5. Перегляньте відеопрезентацію до теми:

Підсумок. 

 - Чи знаєш ти приклади щедрості, жертовності Ісуса Христа?       

- Що означає бути багатим душею?       

   Людині за життя потрібно зовсім небагато, її індивідуальні потреби часто є лише захланністю.

Отже, в зошиті повинно бути:

1. Тема та біблійний вірш уроку.

2. Назва Біблійної історії.

3. Словничок.

Використана література: 

- відкриті інтернет джерела;

-https://klasnaocinka.com.ua/ru/article/sistema-urokiv-z-khristiyanskoyi-etiki-u-6-klasi-2.html