6  клас

Дистанційне навчання з основ християнської етики 

  Тема:  Справедливість та винагорода
        (тему записуємо в зошит)

Біблійний вірш:  «Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий» (Лк. 16, 10)

«Ось я стою перед дверима і стукаю: коли хто почує

Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду і буду

вечеряти з ним, а він зо Мною» (Об. 3: 20)

Біблійна історія: притча про злих виноградарів (Мк. 12: 1 – 11, Мт. 21:33-46, Лк. 9:19)

Словничок:«Спокуса» – бажання зробити щось недозволене, те, що засуджується Богом і людьми, але приємне сатані.

«Справедливість» – такий належний порядок людського життя, встановлений Богом, при якому існує відповідність між вчинком та віддачею належного.

«Винагорода» – плата за працю, заслуги, віддяка

Завдання:

1. Налаштування на урок.

Дороги добра і зла починаються з віри і спокуси. Спокуса – це ще не гріх. Хіба може бути нашим гріхом те, що хтось спокушає нас до крадіжки? Гріх був би тоді, коли б ми пішли за тією намовою і справді крали. Зрештою, навіть святі і Сам Богочоловік Ісус Христос піддавалися спокусі.

Спокуса випробовує нас так, як люди випробовують метали, машини, їжу. Наприклад, ви маєте в руці якийсь метал, подібний до золота. Він може бути справжнім золотом або тільки виглядати, як дорогоцінний метал. Як дізнатися, чи це справжнє золото? Треба випробувати цей метал. Спеціаліст спускає його у відповідні кислоти і тільки після таких дослідів може сказати, золото це чи ні. Так і господиня випробовує кожну страву, куштуючи її, щоб знати, чи добре вона зварена, чи смачна.

Подібною пробою для нашої душі є спокуса. В ній має виявитися вірність Богові та ступінь нашої любові. Отож, на якомусь етапі свого життя людина стоїть перед вибором.

2.  Читання біблійного історії.

Один чоловік посадив виноградник, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, поставив башту і здав в оренду винарям. А за якийсь час відіслав він свого слугу до орендарів, щоб отримати у них частину плодів з виноградника. Але вони схопили слугу і побили, відіславши ні з чим.

Тоді знову послав господар іншого слугу до винарів. Але і цього вони поранили в голову і зневажили. А третього вбили. Так і робили і з рештою посланців..

Господар мав ще одного посланця - свого улюбленого сина. Наостанок він відправив його до орендарів, подумавши: „Посоромляться мого сина!” А винарі міркували собі так: „Це спадкоємець, замордуємо його – і нашою буде спадщина!” Тому вони схопили господаревого сина і вбили, ще й викинули його тіло за виноградник..

То що власник виноградника зробить? Він прибуде сам та й вигубить винарів і віддасть виноградник іншим (Див.: Мр. 12:1-9; Мт. 21:33-46; Лк. 20:9-19).

3. Прослухайте аудікнигу Притча про виноградарів

або

4. Історична довідка: 

Спробуємо собі уявити берег Середземного моря. Хвилі б’ються об скелі, а вода приносить таку очікувану прохолоду... Але чим далі від берега, тим стає все спекотніше. Всюди розжарений пісок, вдалині розпливається марево, хочеться пити. Десь на віддалі видніється оаза. Підійшовши ближче, можна помітити, що це сади лимонів, апельсинів, виноградники. Природа краю небагата на рослинність, але щедра на розумних, працьовитих і побожних людей. Тут споконвіку знали про Бога, щиро вірили і поклонялися Йому.

За часів Ісуса Христа майже вся родюча земля належала власникам, які жили в містах, або ж в інших краях, а на їх землях працювали наймані робітники. Народ поважав власників, які переважно були чужинцями за те, що вони не дуже пригноблювали найманих робітників.

5. Як на основі таблиці можна пояснити алегорію притчі про виноградарів?

Господар	Бог
Виноградник	Ізраільський народ
Мур навколо виноградника	Закон Божий, даний через Мойсея
Виноградарі	Книжники, фарисеї
Посланці господаря	Пророки
Останній посланець	Іван Хреститель
Син господаря	Ісус Христос, якого за містом розіп‘яли
Нові робітники	Апостоли
Новий виноградник	Християнська Церква

-Як Господь заклав у єврейського народу основи віри і дав йому можливість справляти обряди?

-На яку стежку ступили проводирі єврейського народу – фарисеї?

-Як намагався Господь порятувати людей від гріха?

-Що вчинили „правовірні” з Сином Божим?

-Чи загинула від того віра?

Притча про виноградарів засвідчує, що життєвий вибір людей на користь зла не призводить до нищення віри і любові. Це – особиста катастрофа людини-грішника або групи грішників.

Смерть і воскресіння Ісуса Христа дали кожному із грішників покаятись і зробити правильний вибір між добром і злом.

Але людина і надалі має свободу у своїх вчинках і виборі. Це один із Божих дарів, адже „сотворив Бог людину на свій образ” і наділив її волею вибору. У кожній життєвій ситуації вона вирішує, кому служитиме, яким шляхом ітиме, „бо жоден слуга не може двом панам служити... Не може служити Богові і мамоні” (Лк. 16:13).

6. Повчальне оповідання

Одного разу Іванко почув цікаву розповідь про Георгія Побідоносця, який переміг дракона. Наступного дня він сказав батькові: „Тату, я також хочу стати святим, щоб перемагати дракона”. – „Добре, Іванку, - відповів батько, - але бути святим – це не так легко, як тобі може здатися”. – „Це нічого. Я буду старатися. Де ж мені знайти дракона?” – „Я тобі скажу, коли він з’явиться”.

Така розмова задовольнила хлопчика, і він побіг гратися з сестрою. У той день бабуся подарувала Іванові книжку, а його сестричці Ганнусі – мозаїку. Іванко ще не вмів добре читати, а іграшки він дуже любив. Побачивши такий чудовий подарунок у сестри, хлопчик заплакав від заздрості. Батько помітив його сльози і шепнув: „Синку, дракон показався”. Той відразу перестав плакати, але нічого не відповів.

Увечері, коли Іванко підійшов до батька побажати йому доброї ночі, тихо сказав: „Тату, я радий, що у Ганнусі така хороша мозаїка. Думаю, вона дасть і мені погратися... Я переміг дракона?”

Підсумуємо

Вибір між добром і злом неодмінно супроводжується в житті винагородою чи покаранням.  Французький афоризм стверджує: ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово. Тому не біймося говорити побільше люб'яз­ностей, приємних слів, робити компліменти. Але при тому добрі слова мають бути простими і щирими.

  Похвала є маленькою на­городою людині, так само як критичне зауваження є маленьким покаранням. Вони роблять наше життя цікавішим, але не завжди більш праведним і таким, що відповідає християнській моралі. Бережімося похвали людської, щоб не погубити ціни добрих справ і не почути слів Господа: "Отримав вже нагороду свою".

Отже, в зошиті повинно бути:

1. Тема та біблійний вірш уроку.

2. Назва Біблійної історії.
3.Дати відповіді на питання.

-Чи легко робити добро ближньому «просто так», не за винагороду?

-Що таке вища Божа справедливість?

-Наведи приклади зі свого життя, коли ти вчинив справедливо.

Для допитливих

Використана література: 

- відкриті інтернет джерела;

,

-https://klasnaocinka.com.ua/ru/article/sistema-urokiv-z-khristiyanskoyi-etiki-u-6-klasi-2.html